пятница, 8 мая 2015 г.

ДУМКИ В ТРАВНЕВИЙ ДОЩ

  ФІЛОСОФІЯ  ПРИРОДИ - ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ 

Дощ на дворі стукає в вікно,
Травневий, теплий, вмиє щедро землю,
Похмуре небо, навіває сум,
Невже то осінь проганяє весну???

Та ні, весна, ще доцвіте в душі,
А осінь лиш за літом прилітає,
Зимі ще рано стукати в вікно
Хоча, душа зимою не вмира, а засинає.

Роки летять - не зупинить їх плин,
Під дощ травневий все життя згадаєш,
Печаль, що в серці раптом ожива,
Із усіх сил подалі проганяєш.

Все що було - не варто жалкувать,
Не повернуть ті дні, час він невпинний.
Свіча достойно вже хай догора,
Життя-ріка, потік подій невпинний.!







Комментариев нет:

Отправить комментарий